ТРИВАЛІСТЬ ПЕРЕБУВАННЯ В ЄВРОПІ

Основна частина опитаних (59%) перебуває в Європі близько року – це перша група міграції на початку повномасштабного вторгнення. Найбільше таких серед українців, які виїхали зі Сходу країни та столиці. Ще 8% перебувають в Європі близько півроку, 4% - кілька місяців. Найбільше таких серед українців, які виїхали з Півдня, зокрема, через підрив Каховської ГЕС. Разом з тим чверть опитаних перебувають в країні вже кілька років. Найбільше таких серед українців, які виїхали з Заходу та Центру країни, швидше за все на заробітки.

УМОВИ ПРОЖИВАННЯ

Згідно з результатами опитування, наші громадяни живуть у Європі в цілком (34%) або скоріше (51%) комфортних умовах, лише 13% мають некомфортні умови. Комфортні умови для 85% громадян можуть виступати ще одним аргументом подальшого перебування закордоном.
Комфортність умов залежить від:

ПОДОРОЖІ ЄВРОПОЮ

Українці проявляють цікавість та подорожують Європою. Країною перебування часто подорожували 27% опитаних, іноді – 33%. Іншими країнами Європи – 15% та 26% відповідно. Можливо частина з них і в Україні часто подорожувала країною і тому це – хобі та звичка, але більша частина вірогідно користується шансом побачити Європу, бо закордонний туризм хоч і був безвізовий, але достатньо дорогий для пересічних громадян. Такі нові звички призводять до змін досвіду, розширення кругозору, підвищення культурного рівня, пізнавальної активності, сприяють соціалізації та адаптації в країні перебування. Найбільше подорожує молодь, бо вони найбільш мобільні, мають менше зобов’язань, обтяжливих обставин, більш легкі на підйом. З віком кількість подорожей поступово зменшується. Ті, хто живуть у країні перебування довше, подорожують Європою частіше, ніж ті, хто приїхав пізніше. За рівнем доходів найбільше подорожують забезпечені, бо можуть собі це дозволити, найменше – малозабезпечені. Загалом дохід найбільше впливає на можливість подорожувати. За регіонами, найменше подорожують українці, які перебувають у Східній Європі, найбільше – у Південній.

ПОЇЗДКИ В УКРАЇНУ

Україну відвідували 46% з тих, хто поїхав. Отже, більше половини наших громадян, які виїхали, жодного разу вдома не були за час свого перебування за кордоном. Важливо, що серед тих, хто виїхав під час війни, – 60% ні разу не приїжджали в Україну. Чоловіки їздять додому рідше (69% не відвідували Україну жодного разу), ніж жінки (51%), бо вірогідно відчувають ризик поїздок в Україну, оскільки їх можуть не випустити назад. Також рідше їздять додому переселенці з дітьми, можливо з безпекових причин або через більшу складність витримати довгу дорогу. Відносно частіше їздять додому опитані, які перебувають у Східній Європі, це – найближче до кордону і до того ж тут перебуває більше українців, які переїхали ще до вторгнення. Відповідно найчастіше додому їздять українці, які виїхали з Заходу країни. Натомість більшість мешканців Сходу країни (64%), які втікали від війни, жодного разу не були в Україні. Аналогічна ситуація з мешканцями Півдня (60%). Схід та Південь – це гарячі точки, активний фронт та бойові дії, більша кількість обстрілів відбуваються саме в цих регіонах, тому вірогідно з міркувань безпеки, громадяни з цих регіонів і не приїжджають. Окрім того, частина Сходу та Півдня в окупації, є багато міст та селищ, які є частково або повністю зруйнованими, то просто немає куди приїжджати, навіть при бажанні.

СТОСУНКИ З МІСЦЕВИМ НАСЕЛЕННЯМ

Ставлення місцевого населення до українців в цілому оцінюється позитивно: 51% говорить про позитивне ставлення, 38% про нейтральне. З холодним зіштовхнулися лише 9%. Ставлення українців до місцевих оцінюється ще краще: 61% ставляться тепло, 35% нейтрально і лише 3% холодно. Таке хороше ставлення обумовлено тим, що Європа та європейці прийняли наших громадян, надали їм прихисток, соціальний захист, можливості навчатися та працювати, жити в безпеці.

ПОРІВНЯННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ

В цілому в Європі можливості є кращими, ніж в Україні, особливо в доходах (87% краще в Європі, проти 3% – краще в Україні), соціальній захищеності (75% проти 15%), захисті прав і свобод громадян (67% проти 19%), можливості комфортно жити (60% проти 26%), знайти роботу (54% проти 30%). На думку опитаних, в питаннях соціальної захищеності та захисту прав і свобод громадян Східна і Південна Європи програють Північні і Західній. Досягти успіху, на думку опитаних, можна як в Європі (40%), так і в Україні (41%), але вести свій бізнес все ж таки дещо краще в Україні (45%), ніж в Європі (34%), що, вірогідно обумовлене кращим розумінням, як влаштований цей процес, як його розпочати і як розвивати в своїй країні.

Доходи, очевидно, в Європі вищі і, навіть втративши тут в Україні більш кваліфіковану роботу, в Європі менш кваліфікована оплачується вище. Бідність та соціальна незахищеність притаманні нашому суспільству не один десяток років, то ж мати, нарешті, соціальний захист виглядає привабливим. Верховенство права теж не є сильною стороною українського суспільства, тому в опитуваннях в Україні саме судова реформа є найбільш затребувана. Можливість комфортно жити теж є перевагою Європи, яка тісно пов’язано із соцзахистом, правами і вищими доходами. Успіх категорія абстрактна, але тут, як показує кореляційний аналіз, він значимо пов’язаний з можливостями вести бізнес (0.58**), знайти роботу (0.52**) та комфортно жити (0.51**). Результати факторного аналізу (сумарна дисперсія 64%) дозволяють умовно розподілити можливості на 2 групи (фактори):

Комфорт стосується обох груп, хоча частіше він потрапляє у 1 групу. Європа однозначно виграє в захисті, хороші доходи – це теж своєрідний захист і можливість забезпечити собі більш комфортні умови проживання – і це є суттєвим аргументом, чому громадяни України обирають Європу. В досягненнях та успіху не все так однозначно, бо бізнес вести можна і в Україні, так само як і досягти успіху чим забезпечити собі у т.ч. і комфорт, а ось знайти роботу все ж таки кращі можливості в Європі. Хоча ті, хто роботу за кордоном ще не зміг знайти – оцінює, що можливість працевлаштування краща в Україні.

ПОРІВНЯННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ТА СФЕР

Державні онлайн-послуги в Україні оцінені значно краще (71%), ніж в Європі (16%). Так само в Україні значно виграють фінансові та банківські послуги (70% проти 14% в Європі). Сферу медицини українці оцінили також краще в Україні, ніж в Європі. Зокрема, як доступність медичних послуг (71% проти 21%), так і якість медичних послуг (60% проти 25%). Водночас, щодо освіти оцінки розділились. Якщо дошкільну та шкільну освіту опитані оцінили дещо краще в Україні (42%), ніж в Європі (35%), то вищу освіту – навпаки: дещо краще в Європі (43%), ніж в Україні (32%). Українські студенти європейських вишів згодні більше за інших з тим, що вища освіта краща у Європі.

Абсолютна більшість опитаних українців погодились, що громадський транспорт в Європі значно кращий (77%), ніж в Україні (14%). Аналогічна думка і щодо європейських доріг, які вважають кращими там (85%), ніж в Україні (5%). А от житло в Україні респонденти вважають доступнішим (57%), ніж в Європі (22%), бо його дешевше винаймати і тим більше купити, і для найму потрібно пройти менше довгих та бюрократичних процедур, до того ж в Європі українці не є громадянами країни, а мають або дозвіл на проживання або прихисток, що також не сприяє можливостям винаймати або купити житло. Відмінності в залежності в регіону проживання українців в Європі не лінійні. Доступність житла, фінансові та банківські послуги, вища освіта майже немає регіональних відмінностей. Незначні відмінності спостерігаються у громадському транспорті та дорогах. Північна Європа має найкращі показники в дошкільній та шкільній освіті, яка в інших регіонах Європі програє українській. Фінська, шведська та норвезька системи шкільної освіти є відомими своїм підходом до навчання та соціалізації дітей і визнаними не лише в Україні, а й в світі. Державні послуги онлайн теж найкращі саме в Північній Європі, хоча не мають переваги над українськими. А найгірші, на думку українців, онлайн-послуги в Західній Європі. Доступність медичних послуг в Східній та Північній Європі гірша, ніж у Західній та Південній. Так само їх якість, яка в Східній Європі найбільше програє українським. Крім того, на думку українців, в нашій країні набагато краща індустрія краси (85%), ніж в Європі (5%). А також в Україні кращі: кафе і ресторани (60% проти 16%), поштові сервіси і сервіси доставки (54% проти 25%). Онлайн-шопінг в Україні також вважається кращим (51%), ніж в Європі (22%), а от щодо торгівельних мереж і магазинів думки розділились: 42% вважають їх кращими в Україні, 36% - в Європі.

Регіон проживання не має особливих відмінностей, крім Півдня Європи, де відносно кращі оцінки отримали кафе і ресторани, індустрія краси та шопінг, бо це традиційний курортний регіон і тут кращі умови для туристів. Результати факторного аналізу (сумарна дисперсія 57%) дозволяють умовно розподілити сфери і послуги на 3 групи (фактори): послуги та сервіси; соціально-гуманітарна сфера; інфраструктура, – лише остання повністю за Європою. Сервіси, соціально-гуманітарні питання (освіта, медицина) в цілому за Україною.

Фіксується чітка залежність: чим довше українці перебувають за кордоном, тим кращі оцінки дають країні перебування. Всі, хто нещодавно приїхав оцінюють Україну краще, далі йдуть ті, хто живе близько року – обидві групи ще не пройшли адаптацію, не звикли, часто переїхали не усвідомлено в пошуку кращого життя, а через війну. Зазвичай це швидкі і не такі обґрунтовані рішення (окрім безпеки). Ті, хто живе декілька років і поїхали з України не через війну, а якраз за кращими можливостями, їх оцінки – на користь Європи. До того ж ситуація з можливостями в Україні дійсно могла стати кращою за останні декілька років. Жінки краще оцінюють всі можливості, сфери і послуги в Україні, чоловіки більше схиляються у бік Європи. Особливо привабливо з точки зору жінок виглядають досягнення та зайнятість в Україні, більшість сфер та послуг. Важливо, що більшість жінок поїхали після початку повномасштабного вторгнення по програмі прихистку, отже, їх оцінки – це оцінки біженців, а не людей, які свідомо обрали переїзд за кордон в пошуках кращого життя. Лише в одному збігаються думки українських жінок і чоловіків: в оцінках рівня доходів в Європі, якості європейських доріг та що житло таки доступніше в Україні. Оцінки за віком респондентів розподілені достатньо щільно. Хоча загалом старші менш вимогливі і дають оцінки країні перебуванні вищі ніж молодші. Особливо це стосується державних онлайн послуг, банківських послуг, сервісів доставки, шопінгу, кафе і ресторанів, індустрії краси – можливо молодші користувались частіше такими послугами загалом і оцінюють їх краще в Україні. В доступності та якості медичних послуг, доступності житла старші теж дещо менше бачить переваг української системи.

Молодь (16-25 років) дещо краще оцінює вищу освіту в Європі, бо це їх пріоритет, можливо вони вже з нею познайомилися, бо навчаються в Європі або розглядають таку можливість. Можливості знайти роботу найбільш чутливі до зайнятості: ті, хто з різних причин не має в Європі роботи, оцінюють можливості знайти її в Україні краще. Оскільки робота пов’язана напряму з розумінням успіху, то непрацюючі досягнення успіху в Україні оцінюють краще. Ще одна чітка залежність: чим вищі доходи респондентів, тим кращі оцінки вони дають країні перебування. Найбільша різниця в оцінках людей, чиї доходи з переїздом погіршились або не змінились. Дохід є взаємопов’язаним із розумінням можливостей: люди, які мають високі доходи зазвичай мають більшу мотивацію досягнень, цілепокладання, розуміння можливостей та їх використання. Малозабезпечені частіше мають мотивацію уникнення невдач, більше покладаються на інших, їм складно діяти в нових умовах, бачити нові можливості, особливо в тих обставинах, за яких вони опинилися закордоном.

КОРУПЦІЯ, БЮРОКРАТІЯ, ПОДАТКИ

Україна дуже програє європейським країнам у рівні корупції, однак щодо бюрократії та ставок оподаткування, то вдома, на думку більшості, більш сприятливий клімат, ніж в Європі. 84% вважають, що в Україні рівень корупції вищий, ніж в Європі (3%). Натомість рівень бюрократії вищий в Європі (50%), ніж в Україні (25%). Також, на думку опитаних, рівень оподаткування в Європі вищий (59%), ніж в Україні (16%). Однак, за рівнем економічної свободи Україна (25%) поступається Європі (52%), як і за рівнем доходів (3% проти 87%). Кореляційний аналіз показав, що існує зв’язок між відповідями на питання про доходи і економічну свободу (r=0.41** - чим вища економічна свобода, тим вищі доходи), а рівень бюрократії пов’язаний зі ставкою оподаткування (r=0.34** - чим більша бюрократія, тим вищі податки). Також оцінка високого рівня бюрократії в країні перебування напряму пов'язана з оцінкою державних й фінансових онлайн-послуг, які значно гірші у Європі у порівнянні з Україною. Найвища бюрократія і податки вважається, у країнах Західної Європи.

Крім того є від’ємна кореляція питання про корупцію і доходи (r= -0.32** - чим вища корупція, тим нижчі доходи або чим вища корупція, тим нижча економічна свобода (r= -0.21**). Це як раз те, в чому Україна програє Європі і це напряму пов’язано з корупцією, бо там, де вона є, немає ні хороших доходів для більшості, ні економічної свободи, бо економічні можливості надаються через корупційні схеми. 4% українців давали хабар посадовій особі в країні перебування. Стільки ж відмовились відповідати. Найчастіше це було в країнах Південної Європи. У порівнянні з Україною, з питань корупції європейські країни виглядають привабливо: лише 5% вважають, що в країні перебування присутній високий рівень корупції, 24% - середній, тоді як в Україні – це 79% і 18% відповідно.

Водночас, ті українці, які давали хабар в країні перебування, оцінюють рівень корупції в Європі вище – 45% (середній або високий рівень); серед тих, хто не давали таких лише 27%. Найбільш корупційними для наших громадян виявилися країни Південної (38% вважають, що корупція присутня на середньому або високому рівні) та Східної Європи (35%), найнижчий – у Західній (14%) та Північній Європі (14%). Оцінка рівня корупції пов’язана з:

РІШЕННЯ ПОВЕРТАТИСЯ АБО ЗАЛИШАТИСЯ ЗА КОРДОНОМ

49% українців, які переїхали після вторгнення, не хотіли б залишитися жити за кордоном. Навіть серед українців, які переїхали в Європу до вторгнення, таких 40%. Майже кожен п'ятий вагається з рішення повертатися чи залишатись, решта – думають над тим, щоб залишитись на постійне проживання за кордоном. Насправді, можливість залишитися залежить не лише від бажань, а від інших обставин: можливостей, наявності роботи, дозволу на проживання, можливості навчатися дітям, зміни особистих обставин. Тому не можна сказати, що саме така кількість наших громадян залишиться або повернеться в Україну.

Серед цілей цього дослідження було визначити чинники, які це обумовлюють. Регресійний аналіз показав, що попри те, що опитані в абсолютній більшості оцінили послуги в Україні на значно вищому рівні, ніж в Європі, найбільше на рішення повертатися або залишатися за кордоном впливають інші фактори:

Незначний вплив мають рівні інфраструктури, соціальної захищеності та захисту прав і свобод. Натомість високий рівень бюрократії та оподаткування в Європі має значно менший вплив на ці рішення, як і високий рівень корупції в Україні. Бажання залишитися або повернутися пов’язано також з низкою обставин (наведено у порядку від найбільш значимих за результатами регресійного аналізу):

ЗАЙНЯТІСТЬ

49% опитаних українських біженців в Європі працевлаштовані. Серед тих, хто приїхав до вторгнення, - таких 74%. Найбільше працевлаштованих українців у Східній Європі (67%), найменше – у Західній Європі (35%). Найменше працевлаштованих українців, які приїхали з Півдня та Сходу країни, а також з Києва. Хто добре володіє місцевою мовою – більшість працевлаштовані. Серед тих, хто працевлаштований, понад 80% мають роботу в країні перебування, 14% – в Україні або одразу в кількох країнах.

Рівень працевлаштування серед чоловіків майже у 1,5 рази вищий, ніж серед жінок. Аналогічно серед респондентів, які не мають дітей, зайнятість вища, ніж серед тих хто мають (14% з них не працюють через догляд дитини). Чверть респондентів у віці 16-24 років не працюють через навчання.
Серед тих, хто не працевлаштований, чверть знаходяться в активному пошуку роботи, ще 39% думають над цим, водночас третина роботи не шукають. Найменше опікуються пошуком роботи українці, які перебувають у Західній Європі. Жінки менше думають над пошуком роботи, ніж чоловіки, особливо в середньому віці. Водночас, роботу шукають українці, які активно вивчають місцеву мову, мають відносно низькі доходи, приїхали відносно недавно і шукають варіанти як залишитися в країні перебування на довше.

ВІДМОВА УКРАЇНЦЯМ В РОБОТІ ТА БАР'ЄРИ У ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ

Майже 40% опитаних українців в Європі чули про випадки відмови українським біженцям у працевлаштуванні, зокрема, 14% чули про багато прикладів, ще 24% - чули про поодинокі такі випадки. Серед тих, хто активно шукає зараз роботу, чули про такі випадки 57% опитаних. Частіше про випадки відмови українським біженцям у працевлаштуванні говорять опитані, які перебувають у Східній Європі. Особливо популярна така думка серед української молоді, яка відносно недавно приїхала в Європу.

Найпоширенішими проблемами працевлаштування українців в Європі є мовний бар’єр (73%), некваліфікована робота (29%), низькооплачувана робота (19%), невизнання українського диплому про освіту (14%). Респонденти, які зараз в активному пошуку роботи додають сюди небажання роботодавців брати на роботу українців. Про останній фактор також часто говорять респонденти, які продовжують працювати в Україні. Також ті, хто працює в Україні, більше інших бачать проблемою некваліфіковану роботу, й можливо тому не хочуть змінювати українську роботу на неї. Якщо мовний бар’єр відносно частіше називався респондентами у Західній Європі, то низько оплачувана робота, небажання брати на роботу українців – в Східній. Про те, що робота знаходиться далеко від дому частіше говорили респонденти, які перебувають в Північній Європі, про невизнання українських дипломів – у Південній.

ЗМІНА МАТЕРІАЛЬНОГО СТАНОВИЩА

У майже 40% опитаних українців покращилось матеріальне становище за останній рік, чверть – не змінилось і у третини – погіршилось. Серед українців, які виїхали до вторгнення, таких майже половина. Чим довше українці перебувають у Європі, тим кращу вони мають динаміку зміни матеріального стану за останній рік. Існує пряма залежність: серед тих, хто має роботу в країні перебування, більшість своє матеріальне становище покращили, тоді як у непрацюючих або тих, хто продовжує працювати в Україні – все навпаки.
Важливо, що більшість студентів теж покращили свій матеріальний стан. Тоді як погіршення відбулося у людей середнього та старшого віку, частіше у жінок.

ЗНАННЯ МОВИ

Лише 13% опитаних українців в Європі володіють мовою країни перебування на високому рівні, ще 20% - на середньому, який дозволяє підтримати бесіду або читати короткі тексти. 29% - мають базовий рівень, який дозволяє спілкуватися на побутовому рівні і передбачає знання простих фраз. Решта – початковий рівень або взагалі не володіють. Найкращий рівень володіння мовою в українців, які перебувають у Південній та Східній Європі, найгірший – у Північній. Чим довше українці перебувають у Європі, тим вищий рівень володіння місцевою мовою вони демонструють. Адже серед українців, які тут більше ніж кілька років, 58% мають високий або середній рівень, тоді як серед тих, хто тут кілька місяців – лише 7%.

Найгірше ці навички даються старшим людям. Молодь демонструє значно більший прогрес. Майже 40% українців відвідують курси вивчення мови країни перебування, ще 20% планують це зробити. Найчастіше мовні курси відвідують українці, які перебувають у Західній (61%) та Північній (55%) Європі, найрідше – у Східній (24%). Найчастіше вивчають мову студенти, або ті, хто перебуває в пошуку роботи. Мовні курси частіше відвідують люди середнього і передпенсійного віку.

ОЦІНКА ЗАХІДНОЇ ДОПОМОГИ

Абсолютна більшість українців в Європі (72%) вважають, що українським біженцям надається достатньо допомоги. Зокрема, так вважають 84% опитаних українців, які перебувають у Західній і Північній Європі, 65% – в Східній і 47% – в Південній. Більшість опитаних (61%) вважають достатньою гуманітарну допомогу Україні, у т.ч. 76% опитаних, які перебувають у Північній Європі, 63% – в Східній, 60% – в Західній та 50% – в Південній. Відносна більшість опитаних (52%) вважають достатньою фінансову допомогу, у т.ч. 66% опитаних, які перебувають у Північній Європі, 53% – в Східній, 52% – в Західній та лише 34% – в Південній. Разом з тим, більше половини опитаних (56%) незадоволені наданням Україні озброєння, у т.ч. 35% опитаних, які перебувають у Північній Європі, 48% – в Східній, 69% – в Західній та 72% – в Південній. Аналогічно більшість опитаних (58%) вважають недостатніми економічні санкції проти росії, у т.ч. 39% опитаних, які перебувають у Північній Європі, 51% – в Східній, 68% – в Західній та 70% – в Південній.

ОЧІКУВАННЯ ПЕРЕМОГИ

Результати опитувань в Україні та у Європі демонструють певні відмінності у оцінках – українці в Європі більш обережні в прогнозах тривалості війни. Так, серед українців в Україні 32% вважають, що Україні для перемоги потрібно півроку-рік, 30% – більше року, 17% вірять, що для її досягнення потрібно кілька місяців, або й менше. Серед українців в Європі переважає думка, що для перемоги потрібно більше року (40%), 23% вважають, що на це потрібно півроку-рік, і лише 12% вірять в її досягнення у найближчій перспективі. 3% українців у Європі взагалі не вірять в перемогу України. В Україні таких – 1%.

Також цікаво, що серед українців в Європі підтримка вступу України до НАТО (86%) є вищою, ніж підтримка вступу до ЄС (83%). Тоді, як опитування в Україні дало схожі результати, з різницею, що підтримка вступу до ЄС (85%) є дещо вищою, ніж НАТО (83%).

Аудиторія: українці віком від 18 років і старші, які знайшли тимчасовий прихисток у країнах Європи після 24.02.2022. Результати зважені з використанням актуальних даних UNHC (United Nations High Commissioner for Refugees, показник українців, які подали заяву на отримання притулку, ТП або аналогічні національні програми захисту).

Географія країн: 31 країна Європи. Вибіркова сукупність: 2116 респондентів.

Метод опитування: CAWI (Computer Assisted Web Interviewing). Опитування анонімне, респонденти отримували запрошення через месенджери та соціальні мережі.

Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,2%.

Терміни проведення: 4 - 11 липня, 2023

Над дослідженням працювали:

Маріанна Ткалич, докторка психологічних наук, професорка, засновниця і директорка Rating Lab;

Тетяна Скрипченко, старша аналітикиня Соціологічної групи Рейтинг, заступниця директора Rating Online;

Ольга Духніч, кандидатка психологічних наук, експертка Rating Lab.