Ми порівнюємо результати 2024-го року з першим рейтингом регіонів (2023).
Проект здійснений під керівництвом дослідницької лабораторії Rating Lab, яка також фінансувала проект.
Дослідницька команда з’ясувала як змінилося благополуччя в регіонах України у 2024 році та включила в дослідження новий компонент – міграційні настрої населення.
Над дослідженням працювали: Тищенко Ігор, засновник Rating Group, Rating Lab, Rating Online, Ткалич Маріанна, доктор психол. наук, професор, директор Rating Lab, Скрипченко Тетяна, заступниця директора Rating Group, Кротевич Євген, аналітик Rating Group, експерт Rating Lab, Кузьменко Гліб, аналітик Rating Group, експерт Rating Lab, Шевченко Артем, аналітик Rating Group, експерт Rating Lab.
ПРО ІНДЕКС
ІМБ (англ. – LWBI, Local Well-Being Index) є авторською розробкою дослідницької лабораторії Rating Lab. Збір даних відбувався на потужностях платформи онлайн-досліджень Rating Online. Індекс побудований на результатах опитування 9681 респондентів в 22-х областях і м. Києві.
Респонденти давали оцінки своїм містам і селам за 22-ма критеріями. Ці критерії були об’єднані у 5 компонентів Індексу:
1.
Емоційне сприйняття. Сила, краса, жвавість, цікавість, прогресивність, унікальність міста/села.
2.
Рівень цивільної безпеки. Безпека дітей, пішоходів, безпечність в темну пору доби, екологія.
3.
Рівень освіти і медицини. Оцінки дошкільних та шкільних закладів, медичних послуг.
4.
Впорядкованість. Архітектура, чистота, розвиненість культурного життя, зон відпочинку, громадського транспорту, якість доріг.
5.
Економічні можливості. Легкість пошуку роботи, ведення бізнесу, розміри доходів у населеному пункті.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Загальне зниження індексу місцевого благополуччя – сигнал про потребу в системних змінах
Інсайт: Це свідчить не лише про локальні проблеми регіонів, а й про загальну тенденцію зниження якості життя в Україні. Падіння ІМБ може впливати на зростання міграційних настроїв.
Загальний індекс місцевого благополуччя знизився порівняно з 2023 роком: з 0,08 до -0,01 за шкалою від -3 до +3. ІМВ тепер має негативне значення, в цілому тенденцію на зниження спостерігаємо в більшості областей (за винятком Харківської, Рівненської, Волинської, Миколаївської).
•
Першість у рейтингу регіонів посідає м. Київ (0,7 балів за шкалою від -3 до +3). Далі – Харківська (0,4), Львівська (0,3) і Волинська (0,3) області. Найнижчий рівень ІМВ мають Херсонська (-1,1), Запорізька (-0,6), Сумська (-0,4), Миколаївська (-0,4) і Кіровоградська (-1,0) області.
•
Середній рівень благополуччя знизився в усіх типах населених пунктів. Але обласні центри в середньому досі мають позитивний індекс (0,4). Натомість помітно гірші, від’ємні значення індексу мають інші міста (-0,2) і села (-0,3).
•
За рік дещо погіршилися оцінки за показниками емоційного сприйняття, впорядкованості й цивільної безпеки. При цьому дещо покращилося сприйняття економічної ситуації, а оцінка рівня освіти й медицини загалом не змінилася.
•
Емоційне сприйняття усе ще має найвищий рівень серед показників (0,5). Позитивне значення також у цивільної безпеки (0,2) і освіти/медицини (0,2). Найгірше ж респонденти оцінили економіку (-0,8) і впорядкованість (-0,1).
ЕМОЦІЙНЕ СПРИЙНЯТТЯ
Емоційне сприйняття міст та сіл погіршується – психологічний комфорт жителів падає
Інсайт: Погіршення емоційного сприйняття свого середовища означає, що люди все менше ідентифікують себе зі своїми містами. Це може впливати на соціальну активність, залученість до місцевих ініціатив й, імовірно, підвищувати міграційні настрої.
Порівняно з 2023 р. рівень емоційного сприйняття населених пунктів знизився з 0,68 до 0,45. Всі критерії (сила, краса, жвавість, цікавість, прогресивність) впали, крім унікальності
•
Найвищий показник емоційного сприйняття мають м. Київ (1,5), Харківська (1,1), Львівська (0,8), Одеська (0,7), Волинська (0,6) й Івано-Франківська (0,6) області.
•
Найгірші ж оцінки отримали Херсонська (-0,5), Кіровоградська (-0,3), Миколаївська (-0,1), Житомирська (-0,1), Полтавська (0,0) і Запорізька (0,0) області.
•
Загалом, оцінки емоційного сприйняття знизилися серед усіх соціально-демографічних груп. Найкраще емоційне сприйняття свого населеного пункту в опитаних з обласних центрів (1,1), у людей віком 65+ років (0,6). Натомість, найнижчі оцінки ставили люди віком 35-49 років (0,3). Існує лінійна залежність між доходом та емоційним сприйняттям свого міста/села: чим вище доходи, тим вища оцінка.
ЕКОНОМІКА
Економічний індекс залишається негативним, але спостерігається точкове покращення
Інсайт: Це може свідчити про нерівномірний економічний розвиток країни. Імовірно, відбулася адаптація до актуальних економічних умов: деякі регіони продовжують втрачати економічні можливості, тоді як більшість не зазнає значних змін.
У 2024 році економічний індекс є все ще від’ємним. Але він дещо зріс порівняно з минулим роком (з -0,89 до -0,83) через покращення оцінки доходів у місті/селі (з -0,9 до -0,8), легкості пошуку роботи (з -1,1 до -0,9). Тим часом легкість ведення бізнесу не змінилася (-0,7).
•
Київ залишається єдиним регіоном з додатнім значенням показника економічних можливостей (0,4). У решти 22-х регіонах значення від’ємне (-0,5 і нижче). Загалом відносно кращі оцінки серед областей мають Одеська (-0,6), Київська (-0,6), Рівненська (-0,6), Харківська (-0,6), Львівська (-0,6) й Харківська (-0,7) області.
•
Найгірші показники мають Херсонська (-2,0), Сумська (-1,4), Кіровоградська (-1,3), Чернігівська (-1,3), Полтавська (-1,2), Миколаївська (-1,2), Тернопільська (-1,2), Запорізька (-1,1), Житомирська (-1,1), Чернівецька (-1,1).
•
Мешканці обласних центрів краще за інших оцінюють економічне становище в їхньому населеному пункті (-0,2). Серед вікових категорій оцінки суттєво не змінилися: лише серед молоді 16-34 років фіксуємо помітну позитивну зміну на 0,2 пункти. Також існує лінійна залежність між доходом та оцінкою стану економіки свого міста/села: чим вище доходи, тим вищою є ця оцінка.
ВПОРЯДКОВАНІСТЬ
Оцінка впорядкованості знизилася з +0,1 у 2023 році до -0,1 (негативне значення) у 2024 році майже за всіма критеріями, але найбільше погіршилася оцінка розвиненості культурного життя (з 0,3 до 0). Не змінилася негативна оцінка стану доріг (-0,4).
•
Лідерами за оцінками впорядкованості населеного пункту є Харківська область (0,8) і м. Київ (0,7). За ними в рейтингу областей за впорядкованістю слідують Львівська (0,3), Волинська (0,2) й Одеська (0,1) області, а інші області отримали оцінку 0 або нижче.
•
Найгірші оцінки – у Херсонській, Кіровоградській, Сумській, Миколаївській, Житомирській, Полтавській областях (по -0,5).
•
Найкраще були оцінені обласні центри (0,6), тоді як інші міста областей (-0,3) та села (-0,5) отримали від’ємні оцінки. Опитані, які належать до вікової категорії 65+ оцінюють впорядкованість вище, ніж представники молодших вікових категорій.
•
Рівень доходу також впливає на оцінки впорядкованості. Що більш забезпеченими є респонденти, то вище вони оцінюють впорядкованість в населених пунктах.
ЦИВІЛЬНА БЕЗПЕКА
Цивільна безпека знижується – люди почуваються менш захищеними
Інсайт: Падіння рівня безпеки може впливати на довгострокові міграційні рішення людей, оскільки безпека є одним із ключових факторів вибору місця проживання, тому локальна влада повинна реагувати на ці тенденції.
З 2023 року компонент цивільної безпеки дещо погіршився: з 0,3 до 0,2, Оцінки знизилися за всіма трьома показниками (безпека пішоходів, дітей і безпека в темну пору доби).
•
Найкраща ситуація – у західних областях, зокрема це Волинська (0,9), Тернопільська (0,8), Львівська (0,8), Івано-Франківська (0,7), Рівненська (0,7), Чернівецька (0,7), Вінницька (0,6), Закарпатська (0,6) це Хмельницька (0,5 області).
•
Найгірша ж ситуація у Херсонській (-1,2), Запорізькій (-1,0), Дніпропетровській (-0,5), Сумській (-0,2), Миколаївській (-0,1) області. Крім того, шостим з кінця є м. Київ (0,1).
•
Порівняно з іншими типами населених пунктів, у селах середній рівень цивільної безпеки є найвищим (0,5). Рівень показника у обласних центрах й інших містах області знизився порівняно з 2023 роком.
•
Більш матеріально забезпечені респонденти почуваються безпечніше у своїх населених пунктах, водночас оцінки цивільної безпеки серед найбіднішої категорії знизилися найбільше - на 0,2 пункти.
РІВЕНЬ ОСВІТИ ТА МЕДИЦИНИ
Освіта та медицина – стабільність без покращень, що може сприйматися як стагнація
Інсайт: Відсутність позитивної динаміки в критичних соціальних сферах призводить до зниження загальних оцінок благополуччя, особливо в регіонах із найгіршими показниками (Херсонська, Миколаївська області).
Оцінка освіти й медицини у 2024 році залишається на рівні 0,2, Рівень медичних послуг оцінений на рівні -0,1, як і раніше. Але дещо знизилася оцінка шкільних (з 0,5 до 0,4) і дошкільних (з 0,3 до 0,2) закладів.
•
Безумовним лідером за оцінкою освіти й медицини є м. Київ (0,9). Відносно високі показники такою мають Волинська (0,5), а також Львівська, Чернівецька, Івано-Франківська й Рівненська області (по 0,4).
•
Найнижчу оцінку має Херсонська область (-1,0). Також до найбільш негативних оцінок належать показники Запорізької (-0,4), Миколаївської (-0,4), Кіровоградської (-0,1), Київської (-0,1) та Чернівецької (-0,1) областей.
•
Обласні центри залишаються лідерами за рівнем освіти та медицини (0,6), де також спостерігається тенденція до зростання оцінок цього аспекту благополуччя. У інших містах області (0,1) та селах (-0,2) цей показник знизився порівняно з 2023 роком.
•
Як і за усіма іншими аспектами, спостерігаються значні відмінності у оцінках освіти та медицини залежно від рівня доходу опитаних. Респонденти з високим або середнім рівнем доходу дають радше позитивні оцінки – 0,5 та 0,4 відповідно. З іншого боку, малозабезпечені (0,0) та бідні (-0,4) тяжіють до середніх або негативних оцінок.
ПЕРСПЕКТИВИ МАЙБУТНЬОГО
Майбутнє України VS майбутнє в населеному пункті – регіональні відмінності у сприйнятті перспектив
Інсайт: Віра в країну не гарантує віру в локальний розвиток. Це створює підстави для подальшої урбанізації та відтоку людей з малих міст у великі або за кордон.
48% українців вважають, що майбутнє в Україні є перспективним.
•
До топ-5 регіонів-оптимістів входять Рівненська область (55%), м. Київ (53%), а також Херсонська (51%), Івано-Франківська (51%) і Закарпатська (51%) області.
•
Більш забезпечені респонденти мають більш позитивні очікування.
•
Старші респонденти мають більш позитивні очікування, ніж молодші.
У перспективності майбутнього у своєму населеному пункті переконані 45% респондентів.
•
Лідерами за цим показником є м. Київ (62%), Рівненська (54%), Волинська (51%), Харківська (50%) та Івано-Франківська (49%).
•
Мешканці обласних центрів, більш забезпечені респонденти вище оцінюють майбутнє свого населеного пункту.
•
Як і в оцінках майбутнього України, старші респонденти мають більш позитивні очікування, ніж молодші.
Зафіксовано чіткий зв’язок між оцінками благополуччя населеного пункту (LWBI) та оцінками перспектив майбутнього як населеного пункту, так і країни.
ІНДЕКС МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІ В НП
Індекс можливостей самореалізації молоді – це середня оцінка різних аспектів самореалізації людини у населеному пункті, яка становить -0,65 за шкалою від -3 до +3. Київ – єдиний населений пункт, де індекс має позитивне значення (0,4). Далі – Харківська (-0,2), Львівська (-0,5) і Одеська (-0,6) області. А найнижчий рівень мають Херсонська (-1,3) і Кіровоградська (-1,1) області.
•
Найменш задоволеними запитами є доступ до роботи з достойною оплатою та роботи, що приносить визнання і задоволення.
•
Найкраще можливості самореалізації оцінюють в обласних центрах, а також серед більш забезпечених категорій населення.
ІНДЕКС МІГРАЦІЙНИХ НАСТРОЇВ
Лідерами за Індексом міграційних настроїв (найбільше хочуть переїхати за кордон) є Закарпатська, Чернівецька області та м. Київ. Водночас, найменше хочуть переїхати за кордон у Херсонській (-1,3), Сумській (-1,2), Львівській (-1,2), Чернігівській (-1,2), Рівненській(-1,2), Житомирській (-1,1) та Івано-Франківській (-1,1) областях.
Більш виражені наміри до міграції спостерігаються серед жителів міст і серед молоді.
Думки про переїзд за кордон й обмеження
Міграційні настрої загострюються, особливо серед молодих чоловіків
Інсайт: Основна група ризику – молоді чоловіки, які мають ресурси для виїзду, проте мають юридичні обмеження. Це може створювати як соціальні, так і економічні виклики для країни.
Загалом, 25% респондентів часто задумувалися про переїзд за кордон протягом останніх півроку, від близько 40% серед молоді (16-34 роки) до 6% серед найстарших. Чоловіки дещо частіше задумуються про переїзд, ніж жінки.
Пік міграційних настроїв серед чоловіків простежується у вікових категоріях 25-34 років (51% часто задумувалися про виїзд за кордон за останні півроку) та 20-24 років (46%). У жінок простежуються лінійна тенденція: чим молодші респондентки, тим частіше вони задумувалися про переїзд. Пікові значення припадають на категорію 16-19 років (40%) .
Більшість молодих чоловіків, які задумувалися про переїзд за кордон, мають економічні можливості для виїзду, водночас не мають юридичних можливостей. Ситуація серед жінок протилежна: більшість мають юридичні можливості, але не мають економічних.
Молоді чоловіки мають, порівняно з жінками, мають менше обмежень через сімейні обставини і, водночас, мають більше контактів з близькими людьми за кордоном.
Чоловіки загалом частіше розглядають переїзд закордон «назавжди». Найбільша частка таких чоловіків у вікових категоріях 25-34 (27%), 35-44 (19%) років. Тоді як серед респонденток таких вікових категорій цей показник вдвічі менший.
У підсумку, молоді чоловіки є основною групою ризику. Вони вмотивовані та мають ресурси для виїзду за кордон. Але лише близько половини реально роблять якісь підготовчі дії до переїзду. До того ж, більшість мають юридичні обмеження.
Серед людей, які часто думали про переїзд за кордон, основними мотивами є кращі умови проживання за кордоном (63%), військові ризики та загроза життю в Україні (60%), краще майбутнє для дитини (43%) та працевлаштування (36%). Водночас, для тих, хто рідше задумувався, основним мотивом є бажання подорожувати (41%).
Серед тих, хто часто розмірковує про переїзд, 42% збирають гроші, третина – збирають інформацію про країну, вчать мову, чверть – готують документи. Більшість тих, хто рідко задумуються про виїзд, не роблять жодних підготовчих дій.
Дослідницька команда проекту встановила, що міграційні настрої мають тісний зв’язок з Індексом місцевого благополуччя. Тобто, чим гірше оцінки місцевого благополуччя, можливостей самореалізації та відповідно перспектив майбутнього, тим вищі міграційні настрої.
МЕТОДОЛОГІЯ ОПИТУВАННЯ
•
Терміни збору даних: 24 листопада 2024 – 8 грудня 2024.
•
Метод опитування: CAWI (Computer-Assisted Web Interview) – онлайн-опитування через месенджери та соціальні мережі.
•
Розмір вибірки: 9681 респондентів, або мінімум 354 респонденти на область (проживання респондента станом на момент опитування).
•
Формат вибірки: населення України віком від 18 років і старше в 22 областях та м. Києві, яке має доступ до інтернету і користується смартфоном (понад 80% дорослого населення). Опитування не проводилося в ТОТ Херсонської та Запорізької обл., та в Донецькій, Луганській обл. та АР Крим. Результати зважені по кожній області та по Україні загалом з використанням актуальних даних Державної служби статистики.
