Керівниця проєктів, заступниця директора «Рейтингу» та експертка Rating Lab Тетяна Скрипченко, розповіла «Подробицям» про ситуацію з українськими біженцями в Європі, на вірогідність їх повернення на батьківщину у зв’язку зі зменшенням соціальних виплат. Також торкнулися теми асиміляції і ставлення місцевого населення до різних категорій біженців з України.
Чи зменшення соціальних виплат змінить динаміку повернення українців з-за кордону додому?
Ми знаємо, що в Німеччині українські біженці зіштовхнулися з серйозною проблемою бюрократії, щоб оформити свій статус там. Наприклад, знайти квартиру, оформити картки, влаштуватися на роботу - це все були досить складні етапи, які потрібно було пройти, і витратити на це багато часу. Якщо вони вже це зробили, то вони, мабуть, залишаться там, бо вони вже зробили достатньо для того, щоб спробувати адаптуватися. Ми знаємо, що багато біженців, які були спочатку в Польщі, переїхали до Німеччини. Рівень економічних можливостей для українських біженців в Німеччині залишається значно вищим, ніж в Україні чи в інших країнах, наприклад, Східної Європи. Отже, для них рішення залишитись там на постійне проживання доволі ймовірне. Зменшенням соціальних виплат в Німечині намагаються простимулювати українців влаштовуватися на роботу і вчити німецьку мову.
Яке ставлення до біженців з України зараз?
В основному добре ставляться до українців, зокрема до жінок з дітьми. Проте, коли мова йде про інші категорії, ставлення може бути гіршим. Наприклад, жінки без дітей теж ще відчувають досить тепле ставлення, але вже не таке позитивне, як до жінок з дітьми. Якщо говорити про чоловіків, то тут ситуація кардинально відрізняється: більшість сприймає їх дуже негативно, особливо тих, хто виїхав під час війни. Біженці старшого віку зазвичай сприймаються нормально, але молоді студенти можуть стикатися з гіршим ставленням, особливо якщо це студенти-чоловіки. Щодо сприйняття українців за кордоном, воно може відрізнятися в залежності від регіону. У країнах Північної Європи, зокрема у скандинавських, ставлення зазвичай дуже тепле. У східній Європі воно оцінюється біженцями як трохи гірше, ближче до нейтрального. У Німеччині, зокрема у західній частині, ставлення також переважно позитивне, але може різнитися в залежності від категорії мігрантів.
Чи є різниця в ставленні до біженців першої та другої хвилі?
Біженці першої хвилі зазвичай сприймаються дуже добре, але з кожним наступним прибуттям нових мігрантів ставлення може погіршуватися. Це може бути пов'язано зі збільшенням конкуренції на ринку праці та стереотипами. Щодо міграції українців всередині Європи, вони можуть обирати різні країни для проживання в залежності від власних уподобань і можливостей. Наприклад, деякі переїжджають з Польщі до Німеччини через кращі умови для життя та роботи.
Чи багато біженців розірвали стосунки з партнерами в Україні?
Ми досліджували питання про те, як змінилися стосунки українців, які вже мали партнерів у рідній країні. Виявилося, що кожен шостий вже розірвав ці стосунки після переїзду за кордон. Деякі з них вже зав’язали нові романтичні зв'язки на новому місці, і це не обов’язково з іноземцями. Багато обирають стосунки з іншими українцями за кордоном, оскільки це їм здається легше. Це має великий вплив на їхнє рішення щодо повернення в Україну, оскільки створивши нову родину чи вступивши в стосунки за кордоном, вони малоймовірно розглядатимуть повернення назад.
З відео можна ознайомитись за посиланням